Краткая информация
10 років — це та сама межа в дитячому розвитку, за якою буде вкрай важко надолужувати прогалини в навичках логічного, аналітичного, просторового мислення, що утворилися в початкових класах.
Буває таке? Авжеж!
У реальному житті далеко не скрізь витримується індивідуальний підхід у навчанні. А ще — десь полінувалися, десь проґавили, щось пропустили.
У результаті, елементарні навички логічного розвитку починають «шкандибати». А як без них стати, приміром, успішним айтішником років так у 18–20?
Таке «шкандибання» туди — в 11, 12, 13 років — брати вже аж ніяк не можна.
Отож, 10 років — це та остання межа, коли треба об’єктивно, що називається, для себе протестувати логічне мислення дитини.
А як це зробити? У 10 років вони — ну, звісно ж! — уже всі «серйозні» хлопчики й «цікаві» дівчатка. Але все ще... маленькі діти. З усіма властивими маленьким дітям емоціями та сприйняттям.
Тому протестувати рівень інтелектуального розвитку в 10 років треба так, щоб це було не просто об’єктивно і практично доступно, але й цікаво. І корисно для подальшого розвитку.
